панувати

-у́ю, -у́єш, недок., над ким – чим, ким – чим, у кому – чому.

1) Мати владу над ким-, чим-небудь. || перен. Все охоплювати, заповнювати собою (про пори року, сили, явища природи і т. ін.). || перен. Підкоряти собі (природу, сили стихії). || перен. Переважати в людській свідомості, суспільних стосунках і т. ін. || перен. Охоплювати, володіти (про людські почуття або відчуття). Панувати над собою.

2) перен. Мати переважне порівняно з чим-небудь поширення; безмежно поширюватися.

3) Бути паном, панею або як пан, пані. || Жити, як пан, пані; розкошувати.

4) над чим. Підноситися над навколишніми предметами, ландшафтом, місцевістю; височіти.